Де лежать ключі від міста?

Довідка: З квітня 2008 року Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля розпочало свою роботу в Україні, в місті Києві. До пріоритетів роботи Представництва в Україні належать: сприяння демократії та зміцнення громадянського суспільства, політична освіта для громадян, раціональне використання енергії та захист клімату, статева рівність та гендерна демократія, захист прав людини. Свої цілі фонд досягає шляхом проведення публічних дискусій, конференцій, семінарів, круглих столів, тренінгів, дебатів тощо, а також через підтримку громадських ініціатив.

На думку координатора Фонду, політолога Андрія Макаренка, урбаністичні студії є тим полем, на якому можливі різноманітні варіанти розвитку суспільної демократії, зокрема й у вигляді громадських ініціатив від їх формування до реального втілення, створення та утвердження засад громадянського суспільства, оскільки місто не є дітищем якогось одного архітектора чи планувальника, а в контексті просторово-часових вимірів виступає продуктом колективної творчості, у тому числі й за участі місцевих громад. Місто виступає певним соціально-культурологічним простором як для широких можливостей, так і для значних проблем водночас. І через те Фонд ім. Генріха Бьолля має пряму зацікавленість у підтримці урбаністичних студій.

Уже перший альманах «Анатомія міста: Київ» засвідчив значний інтерес громадськості до спектру проблем, що розглядаються дослідниками, тож, готуючи наступний його випуск, упорядники вирішили не обмежуватися одним якимось містом чи навіть країною, а значно розширити географічні рамки. А відтак, визначивши загальну тему - «Місто й оновлення» та ключові ідеї майбутніх публікацій, вони через відкритий конкурс звернулися до світової спільноти дослідників сучасних урбаністичних процесів. За словами головного редактора презентованого альманаху, архітектора, кандидата філософських наук Світлани Шліпченко, наразі ставилася досить амбітна мета - зрозуміти, які процеси оновлення мають вплив на фізичну та соціальну реальність сьогоднішніх міст в Україні та світі. Адже не секрет, що урбаністичні форми не просто представляють певний соціальний порядок, а й самі є генеруючою основою культурологічного простору. Недарма архітектуру ще називають суспільним наглядачем. Як наслідок, географічна палітра збагатилася надзвичайно цікавими дослідженнями, що стосувалися як українських міст - Києва, Львова, Харкова, Кіровограда, Полтави, так і російського Єкатеринбурга, австрійського Граца, іспанської Барселони, американського Чарльстона, новозеландського Крайстчерча, австралійського Мельбурна тощо.

Загалом же вміщені в книзі дослідження розробляють такі важливі аспекти, як історична архітектурна спадщина в контексті сучасного динамічного оновлення міст, адже час для кожного з них є не менш важливим автором, ніж простір, на якому вони розташовані; як політика оновлення у вимірі їх ідентичності та автентичності, зокрема в плані відносин між громадськими організаціями та організаціями, що здійснюють урбаністичне оновлення міст. Розглядаються питання використання індустріального спадку в процесі оновлення й ті реакції з боку місцевих громад, що їх викликають процеси оновлення міста. У ході презентації урбаністичних студій відбулась предметна розмова про культурологічні стратегії та векторні напрямки під час оновлення сучасних міст і роль у цьому процесі самих громадян. На прикладі Кіровограда одна з авторів альманаху «Місто й оновлення» культуролог Світлана Ільченко представила своє бачення впроваджуваного там проекту «Креативне місто», проаналізувавши його позитивні та негативні наслідки. У плані обміну досвідом йшлося також про методику й форми оновлення Кривого Рогу, про досвід співпраці Кривбасу з інституціями розвитку міст України та Канади.

– Проблематика урбаністичних студій залишається для нас вельми актуальною, – підсумував на завершення презентації директор Інституту розвитку міста Андрій Нагорний, – оскільки процес оновлення міст у пострадянський період є досить динамічним і неоднозначним. Він потребує різнобічних підходів у розробці алгоритмів оновлення, концептуального осмислення того, як розуміти сучасне місто, як з ним працювати у різних напрямках, як його розвивати в близькій і віддаленій перспективі з тим, щоб зробити його більш комфортним для проживання, таким, що постійно розширює свої соціофункціональні можливості, та зберегти при цьому його ідентичність. Дослідження, зібрані під обкладинкою другого випуску альманаху «Місто й оновлення», дають нам певні ключі до глибшого розуміння багатьох цих процесів

За матеріалами Матрони Панової, "Червоний Гірник"