ЧЕРВОНИЙ ГІРНИК-№8 (21333) ЧЕТВЕР, 31 СІЧНЯ 2013 РОКУ

- Андрію Ігоровичу, потреба у створенні інституту - віяння часу чи приклад інших міст?

- Це, скоріше, нагальна потреба. Інститут було створено за ініціати­ви міського голови задля сприян­ня ефективному розвитку нашого міста, створення його позитивно­го іміджу, залучення інвестицій та грантової допомоги. Приклад ми, дійсно, беремо з позитивного до­свіду українських міст та іноземних муніципалітетів. Створення позитивного бренду міста -це за­гальноукраїнська тенденція. Нині інституції місцевого розвитку активно створюються по всій кра­їні, зокрема у Києві, Львові, Дні­пропетровську. Зразком для нас є і європейський досвід, і канад­ський. Так, коли делегація з Кри­вого Рогу відвідувала Канаду, ми дізнались про подібні інституції у цій країні. Канадці виявили готов­ність представити нам свій досвід та інструментарій. Також ми нала­годили зв’язки і з Дніпропетров­ським інвестиційним агентством, ресурсно-інформаційним центром облради, які мають певний до­свід представлення міста на міжнародному рівні. Одним з завдань функціонування нашого інститу­ту є створення позитивного брен­ду Кривого Рогу. Наразі ми бачи­мо, що більшою мірою Кривий Ріг сприймають як місто руди й мета­лу. Це відзначили й самі криворіжці під час дослідження, проведено­го консультантами проекту МЕРМ (Місцевий економічний розви­ток міст). На жаль, ми почули ба­гато й негативних відгуків (еколо­гія, кримінал, наркоманія). Але ж Кривий Ріг - ще й козацьке місто, зелене місто. Усе це треба розвива­ти, представляти у привабливому світлі на національному і міжна­родному рівнях, докладати зусиль, щоб про нас говорили добре.

- А чиїм коштом здійснюється фінансування інституту?

- Ми неприбуткове підприєм­ство, не можемо самостійно заро­бляти гроші. Поки що ми функці­онуємо за рахунок міського бю­джету, але згодом маємо знайти джерела фінансування за рахунок благодійних внесків, добровільної матеріальної допомоги. Ми може­мо залучати і грантові кошти, і до­помогу благодійних фондів - усіх зацікавлених у місцевому еконо­мічному розвитку.

- Чи має ваша інституція по­літичне забарвлення?

- Ні. Інститут міста працювати­ме задля комфортного життя криворіжців незалежно від політич­ної ситуації в країні.

- Які проекти вже розроблені вами?

- Проекти «ОСББ», «Козацьке місто», «Промисловий туризм», «Відкрите» місто», «Навчально- треніяговий центр ІРМ», «Чис­те місто», «Велокривбас», «Здоро­ві люди Кривбасу», «Кривий Ріг Арт-центр».

- Яка їх подальша доля?

- Робота над проектами засно­вана на колегіальних засадах. Ми генеруємо ідеї, враховуючи най­більш актуальні потреби міста. Крім наших суджень, проводимо соціологічні дослідження. Наші фахівці опитують людей на вули­цях. За результатами досліджень робимо висновки, деталізуємо і оформлюємо проекти. Представ­ляємо їх у міськвиконкомі, пока­зуємо змістовне наповнення. Далі починається робота над проек­том. У межах його реалізації по­трібна допомога структурних під­розділів міської ради, тому під­тримуємо з ними тісний зв'язок.

Довідково

Андрій Ігорович Нагорний - кан­дидат соціологічних наук. Закінчив Криворізький педагогічний універси­тет, денну аспірантуру кафедри со­ціології та економіки. До моменту призначення керівником Інституту розвитку міста Кривого Рогу викла­дав соціально-психологічні дисци­пліни у Криворізькому економічно­му інституті.   У процесі роботи до­лучився до реалізації проекту РЕОП (розбудови спроможності до еконо­мічно обґрунтованого плануван­ня розвитку областей і міст Украї­ни). Це проект, у межах якого канад­ські муніципалітети передають до­свід ефективного економічного роз­витку (планування, прогно-

зування) нашим управлінням міської ради. Наразі виступає координатором цього проекту в Кривому Розі.

- І до ваших ідей прислухають­ся?

- Безперечно. Більшість наших проектів була підтримана, і ми вже над ними працюємо. Примі­ром, щодо проекту «Велокривбас» ведеться робота з активістами велоруху та громадських організа­цій. Ми написали концепцію роз­витку велоінфраструктури в Кри­вому Розі, пишемо програму роз­витку. Вже проводилися зустрічі у виконкомі, де ми разом з велосипе­дистами, представили своє бачен­ня і отримали схвальні відгуки.

-  Представте, будь ласка, свою команду...

Колектив складається з висо­кокваліфікованих фахівців. Ми добирали людей відповідно до потреб і завдань інституту. Наші фахівці мають необхідні знання з напрямків, в яких вони будуть працювати. В основному це спе­ціалісти у сфері проектного ме­неджменту. Маємо у своєму скла­ді професійних соціологів, еконо­містів, психологів, фахівців з ін­формаційних технологій. Кожен з працівників ІРМ має свій проект, яким займається і за виконання якого несе відповідальність.

- Це добре, але ж для того, щоб зробити наше місто більш привабливим, недостатньо зусиль однієї команди. Тут потрібні спільні дії всієї громади. Напри­клад, у проекті «Чисте місто» ви пропонуєте сортувати сміття. Ви вірите, що криворіжці бу­дуть це робити?

- Ми віримо в криворіжців. Звісно, це станеться не завтра. Це майбутнє, і ми маємо до цього прийти. Як відомо, у Європі існує адміністративна відповідальність за порушення цієї норми. І ми та­кож повинні дбати про навколиш­нє середовище, про чистоту рід­ного міста. Наш інститут докла­де максимум зусиль до підвищен­ня рівня екологічної свідомості громадян. Можливо, цей проект стане спочатку навчальним, буде­мо долучати громадськість до тренінгів. Це дуже ефективна форма організації навчального процесу, яка дає змогу, крім теоретичних знань, отримати і конкретні прак­тичні навички.

- А з якими труднощами сти­каєтесь в роботі?

- Труднощі є, більшою мірою фінансові. У межах залучення грантів від національних і міжна­родних фондів отримати позитив­ну реакцію на пропозицію вдаєть­ся лише у 20%. Економічна ситуа­ція в світі нестабільна, фонди об­межують фінансування. Для реа­лізації деяких наших масштабних проектів, таких, наприклад, як «Промисловий туризм», не виста­чить жодного гранту, тут потріб­ні серйозні інвестиції. В такому випадку ми готуємо інвестиційні пропозиції і працюємо в напрям­ку пошуку інвестора.

Деякі з великих проектів ми розділяємо на кілька підпроектів. Приміром, проект «Велокривбас»: велодоріжки, парковки, велопарк, велошкола. Те саме з проектом «Козацьке місто». В Кривому Розі близько 30 громадських козаць­ких організацій, їх представники готові докласти зусиль до відро­дження в місті козацьких тради­цій, щоб позиціонувати Кривий Ріг як місто з цікавою історією. Це наше славетне минуле, на якому треба акцентувати увагу. Ось, на­приклад, канадські делегації пита­ють, чи були козаки якоюсь окре­мою етнічною групою? І ми пояс­нюємо, що це наші предки, що ми, власне, і є нащадки козаків. Іноземцям цікаво це слухати, їм по­добається фотографуватися біля пам’ятника козаку Рогу. Це те, на чому ми можемо створити пози­тивний бренд міста.

- Як на вашу думку, проект «Здорові люди Кривбасу» не уто­пічний?

- Ми бачимо, як подібного роду ініціативи втілюються за кордоном. То чому ж не можна, при­міром, відкрити, в нашому місті центр нетрадиційної медицини, якою нині так активно цікавлять­ся люди? У нас є проблема профе­сійних захворювань і необхідність дбати про своє здоров’я. Нетради­ційна медицина - це альтернатив­ні методи збереження здоров’я. Досвід функціонування подібних центрів у Києві, Донецьку та ін­ших містах показує, що це потріб­но й ефективно. У нас були пере­мовини з китайськими фахівця­ми, для яких мануальна терапія та акупунктура - це традиційна ме­дицина. Попередньо була досяг­нута домовленість про їх спри­яння у створенні такого центру в Кривому Розі. Ми будемо враховувати, наскільки це потрібно громаді, і відповідно визначати масштаби проекту.

- Не боїтеся, що ці розробки так і залишаться на папері?

- Ризики, звісно, є, але ми роби­мо все можливе для того, щоб так не було.

- Чи плануєте ви у процесі ро­боти інституту вести діалог з городянами?

- Так. Ми б хотіли, щоб після запуску нашого сайту, який нара­зі розробляється, мешканці Кривого Рогу вносили свої пропози­ції до скриньки ідей, брали участь в опитуваннях, організованих на сайті. Ми розглянемо цікаві ідеї. Незабаром ми повідомимо адресу сайту, поки ж усі зацікавлені мо­жуть звертатись до нас за телефо­ном 92-98-48.